Карта Києва Ушакова

Повна оригінальна назва документу - "Чертеш Киеву граду, как стоит с Московску страну и кругом всего города и как церкви и как дворы и улицы в нем же все описаны."
Автор - московський підполковник Іван Ушаков, створена 1695 року за наказом царя Петра Олексійовича і боярина Петра Хованського для визначення місця побудови нової київської фортеці.
Це найбільш повний і докладний план Києва, найчастіше використовується під час історичних досліджень. Оригінал зберігається у архівах Російської Федерації.


Згідно приміток, упродовж століть після татаро-монгольської навали змінювалися житлові квартали міста та заселеність різних його частин проте основа - церкви та кріпосні вали лишилися із старокиївських часів недоторканими. Вони лише перебудовувалися і часом додавалися нові - наприклад вал від Золотих Воріт до Трехсвятительської церкви. План Ушакова не можна вважати окомірним - всі споруди точно масштабовані та приводяться точні відстані. Більше того, майже всі об'єкти що збереглися до наших часів на карті Ушакова розміщенні з топографічною точністю.
На жаль, історія не зберегла для нас ніяких інших відомостей про сумлінного та прискіпливого складача карти
Про найстарішу карту Києва читати

Найстаріша карта Києва

Найстарішою мапою Києва що збереглася до наших часів можна вважати панорамні малюнки у книзі ієромонаха Києво-Печерської лаври Афанасія Кальнофойського «Teraturgema або чуда Печерського монастиря»,  де описані чудеса які сталися у лаврі та лаврських печерах.

Цей трактат був виданий у 1638 році польською мовою під час заходів що отримали назву "могилянських реформ" і була направлена проти католицизму і унії, спростовуючи чутки ніби то у православній церкві більше немає чудес і нагадуючи читачу про святість Києво-Печерської лаври, таким чином намагаючись захистити Руську церкву.
Окрім опису чудес у книзі досить багато віршів, епітафій, багато за них патріотичної тематики.

Переводяться люди, що з русів постали,

Вже не русь вони, кажуть, її відцурались.

Олельковичі  зникли й Острозькі, — я плачу, —

І Збаразьких  в сенаті я польськім не бачу.

 (на момент видання Київ був частиною Польсько-Литовського королівства)

Проте патріотизм автора далі православної віри і в деякій мірі возвеличення Києва (як центру православ'я і "другого Ієрусалиму") не йшов. Кальнофойський повністью ототожнював себе з "милою Польщею" і підтримував владу короля, іменуючи повсталих козаків розбійниками.

Афанасій Кальнофойський належав до оточення митрополита Петра могили. На жаль, ніяких біографічних даних про А. Кальнофойського не збереглося.

Проте, мене цікавить в першу чергу не сама книга, до речі дуже цікава а три додатки до неї -  ксилографічні гравюри, посилання на автора яких можна знайти у візерунках - П.Т. Всі плани супроводжуються поясненнями у тексті, багато об'єктів пронумеровано. Перша гравюра - це план дальніх печер, друга - ближні печери, найбільш цікава третя гравюра де є частина старого Києва та Подолу. (верхній малюнок). Маємо вказати що ця карта не дотримує масштабу і містить цілий ряд неточностей, що обмежує її картографічну цінність, це швидще малюнок чим план. До сьогодні точиться гостра полеміка серед істориків чому гравери допустилися цілого ряду грубих помилок у підписах та розташуванні церков та споруд

Про карту Києва Ушакова читати